- начорно
- —————————————————————————————на́чорноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
начорно — присл. 1) Попередньо, не викінчуючи остаточно; прот. набіло. 2) До чорноти, до темного кольору … Український тлумачний словник
начорно — присл. Пт. Не викінчуючи остаточно … Словник лемківскої говірки
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник
чорновий — а/, е/. 1) Написаний, підготовлений начорно, не остаточно; прот. чистовий. Чорнові записи. || Признач. для перших, не чистових записів. Чорновий зошит. 2) Зробл. не остаточно, ще не оброблений. || спец. Пов язаний з первинною стадією виробництва … Український тлумачний словник
набрудно — присл. Ол. Начорно. Найперше напишу лист набрудно, а потім го перепишу … Словник лемківскої говірки